обмежений

обмежений
-а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обмежити. Товариство з обмеженою відповідальністю.
••

Обме́жена відповіда́льність ек. — а) лімітування максимального розміру втрат межею, що її заздалегідь встановлено для даного товариства; б) обмеження виплат страхового відшкодування і страхових сум; в) обмеження відповідальності акціонера за зобов'язаннями акціонерного товариства вартістю належних йому акцій.

Обме́жене дору́чення фін. — доручення клієнта брокеру, обмежене границями зміни ціни або часом виконання доручення.

2) у знач. прикм.Невеликий за розміром, обсягом, кількістю і т. ін.; незначний. Обмежені відомості.
••

Обме́жена величина́ мат. — змінна, яка залишається завжди за абсолютним значенням меншою за деяке постійне число. || Примітивний за змістом.

3) у знач. прикм. Який має вузький кругозір; духовно не розвинений, недалекий. || Який виражає духовну нерозвиненість, недалекість. Обмежене мислення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "обмежений" в других словарях:

  • обмежений — I 1) (недостатньо широкий, який не виходить за які н. межі, невеликий обсягом, розміром, кількістю тощо), вузький, куций, скупий 2) (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму про людину, її здібності, інтереси), недалекий,… …   Словник синонімів української мови

  • обмежений — 1 дієприкметник від: обмежити обмежений 2 прикметник незначний обмежений 3 прикметник духовно не розвинений, недалекий …   Орфографічний словник української мови

  • точково-обмежений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • ізоморфізм недосконалий (обмежений, переривчастий) — ізоморфізм, при якому відношення кількості елемента, який заміщає, до заміщеного, знаходиться в певних межах. Напр., ортоклаз і альбіт ізоморфні при високих т рах, а з пониженням т ри вони розпадаються на окремі мінерали …   Гірничий енциклопедичний словник

  • межа — і/, ж. 1) Лінія поділу якої небудь території; границя (у 1 знач.). || Лінія, що поділяє землі або води суміжних держав; кордон. || Лінія (умовна), що розділяє між собою якісь частини поверхні. || Зорова лінія, що відділяє що небудь від чогось. || …   Український тлумачний словник

  • напівобмежений — а, е. Обмежений частково, не повністю; наполовину обмежений …   Український тлумачний словник

  • тісний — а/, е/. 1) Такий, у якому мало вільного місця, недостатньо простору через невеликі розміри; прот. просторий. || Не досить просторий для вміщення чого небудь, розташування когось. || Не досить широкий, вузький, або взагалі невеликий. || Який… …   Український тлумачний словник

  • фінітний — а, е. Обмежений, скінченний. •• Фіні/тна фу/нкція мат. функція поза деяким скінченним інтервалом, що тотожно рівна нулю. Фіні/тний рух фіз. обмежений у просторі рух мікрочастинки …   Український тлумачний словник

  • вільний — I 1) (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований); розкріпачений іст., вільновідпущений іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); розкутий поет. (звільнений від пут, неволі, рабства) Пор. незалежний 1) 2) (не… …   Словник синонімів української мови

  • вузький — I (невеликої ширини), неширокий II ▶ див. обмежений I, 1), обмежений I, 2), тісний 2) …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»